Як читати коня? Спокій, розслаблення і пильність із землі і з сідла

Про коней часто кажуть, що «все видно». Це правда, коли йдеться про страх чи злість. Проте сигнали спокою і розслаблення тихі, і їх легко пропустити, а саме вони показують, чи те, що ви робите з конем, для нього прийнятне.

Ми зібрали найновіші дослідження про те, як виглядає кінь, якому добре, який розслабляється, відпускає напруження або пильнує. Окремо пишемо про те, що видно з сідла. Наприкінці ви знайдете таблицю, яка допоможе все це розшифрувати.

Чому цього варто вчитися

У дослідженні, в якому учасники кінних спільнот переглядали шість відеозаписів, більшість людей розпізнала ознаки стресу коня лише на частині відео. Поведінка, що свідчила про неприємні емоції, часто залишалася непоміченою, а записи з так званими природними методами і з їздою без вуздечки найчастіше помилково вважали приємними для коня[1].

Цього можна навчитися. Учасники онлайн-курсу з розпізнавання емоційних станів коней розповідали, що почали дивитися на всю мову тіла, на чуття коня і на те, як їхня власна поведінка впливає на коня[2].

Є також складність, про яку варто пам’ятати від самого початку. Огляд 109 досліджень контактів коней із людьми зазначає, що в більшості таких ситуацій поведінку коня спрямовує або обмежує людина. Це може приховувати як погані, так і добрі сигнали. Коли кінь мав свободу, приємний досвід із людьми пов’язувався з підходженням, а неприємний із униканням[3].

Спокій: кінь, який почувається в безпеці

Кінь, якому добре, виглядає напрочуд звичайно. Дикі й напівдикі коні, що живуть у спокійних умовах, без хижаків і з достатком їжі, більшість часу пасуться, відпочивають, роззираються і повільно переходять з місця на місце. Дослідники називають цей стан вдоволеністю: це приємна емоція невеликої інтенсивності, суттю якої є спокій[4].

У дослідженні 174 коней із восьми стаєнь час, проведений за їжею, спокійною ходьбою і роззиранням, ішов у парі з показниками доброго добробуту. Тривале стояння без руху, вдивляння в одну точку і недружні контакти з іншими кіньми йшли в парі з показниками поганого[4]. Систематичний огляд 2024 року визнав добрими сигналами поїдання грубих кормів і дружні контакти з іншими кіньми. Поганими: відстороненість або збудження у звичному середовищі, уникання людини під час догляду і конфлікти в табуні[5].

Простий показник на щодень: вуха, коли кінь їсть сіно. Коні, які довше їли, частіше тримали під час їжі вуха спрямованими вперед. Вуха, постійно притиснуті назад під час їжі, попередні дослідження пов’язували з хронічними проблемами, як-от проблеми з хребтом чи стереотипії[4].

Розслаблення і задоволення - не одне й те саме

Розслаблений кінь, що відпочиває, зазвичай має напівзаплющені очі і розслаблену нижню губу. У польському пілотному дослідженні в коней під час масажу найчастіше спостерігали розслаблену нижню губу, а з напівзаплющеними очима коні часом виглядали так, ніби дрімають. Проте коней було лише п’ять[6]. У дослідженні 32 скакових коней після мануальної терапії у 78% опускалася голова, а у 63% вуха опускалися в боки. Автори зазначають, що не було ні вимірювання до процедури, ні контрольної групи[7].

Задоволення виглядає інакше. У дослідженні французьких науковців коней протягом 11 сеансів чистили або делікатно, у місцях, які вони найбільше любили, або за сталою процедурою. Коні, яких чистили делікатно, частіше шукали контакту, а ті, кого чистили за процедурою, частіше відсувалися[8].

Різницю було видно на морді. Під час приємного чищення коні мали напівзаплющені очі, верхню губу, витягнуту вперед, нерухому або тремтячу, шию на середній висоті, а вуха, спрямовані назад, майже на лінії носа. Під час неприємного: високо піднята шия, широко розплющені очі або видимий білок, стиснуті губи і кожне вухо, повернуте по-своєму. Через рік, під час звичайного чищення, вираз морди все ще розрізняв обидві групи, хоча сама поведінка вже ні[8].

З цього дослідження випливають дві практичні поради. По-перше, вуха, спрямовані назад, не завжди означають злість: коли коней чухали в улюбленому місці, вони тримали їх саме так. По-друге, задоволення не є відпочинком. Коні, яких чистили делікатно, мали не такий вираз морди, як під час відпочинку, з вільно звислою нижньою губою, а напружений: з вухами назад і витягнутою верхньою губою[8].

Що приносить задоволення, залежить від коня. У дослідженні 20 коней перевіряли чотири способи: чухання холки, смачну їжу, тренування з винагородою і товариство улюбленого коня. Кожен із них міг діяти, але коні реагували по-різному, залежно від свого характеру[9].

Пильність: роззиратися чи вдивлятися

Пильність є нормальною частиною кінського життя, а не поганим знаком сама по собі. Важливо, якого вона роду. Дослідники відрізняють роззирання, тобто рухливе оглядання довкілля, від застиглої уваги, тобто тривалого вдивляння в одну точку. Роззирання пов’язувалося з кращим здоров’ям і добробутом. Вдивляння частіше спостерігали в коней із показниками поганого добробуту, наприклад зі стереотипіями або з вухами, притиснутими під час їжі[4].

На практиці: кінь, який піднімає голову, спрямовує вуха на шум, а за мить повертається до їжі, водночас пильний і спокійний. Кінь, який довго стоїть із високо піднятою головою і вдивляється в одне місце, потребує вашої уваги. Варто перевірити, що його непокоїть.

Обережно з позірним спокоєм. У дослідженні 59 робочих коней 24% мали періоди нерухомості в нетиповій позі: з нерухомим поглядом, нерухомою головою і нерухомими вухами. Такі коні слабше реагували на те, що відбувається довкола, але в складніших ситуаціях реагували сильніше. Дослідники назвали цю позу відстороненістю і порівняли її з описами депресії в людей[10]. Тож тихий кінь у кутку денника не завжди відпочиває.

Відпускання: коли напруження спадає

Відпускання означає перехід від напруження до спокою. Найлегше його побачити одразу після чогось складного: після переляку, після процедури, після зняття сідла, після завершеної вправи. Дослідження описують кілька таких сигналів:

• Жування вхолосту і фиркання. Після раптового переляку коні частіше жували вхолосту і видавали характерний звук носом. Дослідники пов’язують цю поведінку з поверненням організму до рівноваги після стресу[11].
• Пирхання. Його частіше чути в приємних ситуаціях, наприклад під час їжі на пасовищі, і в коней із меншою кількістю ознак хронічного стресу[12].
• Кліпання. У стресових ситуаціях коні рідше кліпали повним кліпанням, а коли годування затримували, у них частіше смикалася повіка[13]. Тож повернення до звичайного, спокійного кліпання може означати, що напруження минає.
• Опущена голова і вуха в боки. Після мануальної терапії ці ознаки спостерігали в більшості коней[7].

Тому після чогось складного варто дати коню хвилинку, перш ніж переходити до наступної дії. Тоді легше помітити, чи спадає напруження.

Позіхання, облизування, жування: важить те, що було перед цим

Цю поведінку часто подають як певні ознаки розслаблення. Дослідження показують, що все складніше.

Позіхання. У домашніх коней і коней Пржевальського, що живуть на великих вигулах, позіхання пов’язувалося з інтенсивними ситуаціями в групі: у коней Пржевальського з агресією, у домашніх із дружніми контактами. Автори припускають, що важить сила переживання, а не те, чи було воно приємним, і що позіхання може допомагати зняти напруження[14]. У коней зі стереотипіями позіхання посилювалося в ті самі пори, що й стереотипії, і йшло з ними в парі[15]. Позіхання буває й заразним: у табуні кобил на пасовищі коні частіше відповідали позіханням на позіхання тих, із ким мали добрі стосунки[16].

Облизування і жування. Після переляку вони пов’язувалися з поверненням до рівноваги[11], а після мануальної терапії їх спостерігали в усіх коней у дослідженні[7]. Але якщо вони з’являються після стресу, це означає, що перед тим щось коня стресувало. Тож найбільше говорить те, що відбувалося безпосередньо перед цим: зняття вуздечки, кінець процедури, а може, щось, що тільки наближається.

Що видно з сідла

Із сідла видно менше, ніж здається. Вершник не бачить ні морди, ні очей, ні хвоста, а кінь під вершником робить те, про що його просять, тож багато сигналів приглушені[3].

У дослідженні 60 спортивних і шкільних коней, яких власники вважали такими, що працюють комфортно, 73% мали незначну кульгавість (до 2-го ступеня за 8-ступеневою шкалою) щонайменше на одній нозі, а 47% мали неправильний галоп[17]. Тому варто знати, як виглядає під вершником кінь без болю. У дослідженні 1358 коней на змаганнях більшість коней, які не кульгали:

• тримали голову спокійно, без рухів угору і вниз або в боки,
• мали розплющені очі, без видимого білка,
• тримали весь язик у роті, а вудило лежало рівно,
• несли хвіст рівно і вільно,
• рухалися рівним ритмом і темпом, прямо, задні ноги ступали слідом передніх,
• підіймалися в галоп із правильної ноги і самі її не змінювали,
• не спотикалися і не тягнули обидві задні ноги по землі,
• охоче йшли вперед, без полохання, брикання і стояння свічкою[18].

Частину цього ви відчуваєте із сідла: ритм, рівний темп, прямолінійність, охочий рух уперед, правильну ногу в галопі. Решту, тобто морду, очі, вуха і хвіст, найкраще перевірити на відеозаписі.

Найбільше говорять вуха і погляд. Вуха, притиснуті назад щонайменше на 5 секунд, і напружений, нерухомий погляд щонайменше протягом 5 секунд пов’язувалися з неправильним рухом[18]. На вуха й очі дивляться також спостерігачі, які оцінюють гармонію пари. У дослідженні з пристроєм для відстеження погляду 30 людей із кінного середовища найчастіше починали розглядати пару з вух і очей коня. Часте повернення погляду до них ішло в парі з нижчою оцінкою гармонії[19].

Цікавий тест на щодень: реакція на сідло. У дослідженні 174 коней оцінювали першу реакцію коня, який побачив сідло у дверях: вуха вперед і підхід вважали позитивною реакцією, вуха назад вважали негативною. Коні з позитивною реакцією більше часу проводили за їжею[4].

Сигнали конфлікту під вершником

Махання хвостом, закидання головою, притиснуті вуха і відкривання рота належать до конфліктної поведінки. Вона з’являється, коли коню важко впоратися з фізичним або психічним дискомфортом[6].

У польському пілотному дослідженні конфліктна поведінка траплялася в середньому 32 рази під час їзди, 12 разів перед нею і 2 рази після неї. Найчастіше коні махали хвостом. Коли коні отримували масаж перед їздою, під вершником вони рідше махали хвостом, притискали вуха і відкривали рот[6].

Окремі епізоди трапляються майже завжди. На змаганнях із конкуру в кожного зі 120 коней спостерігали щонайменше одну конфліктну поведінку, найчастіше трясіння головою, а потім махання хвостом. Проте більшість коней показали лише один або два види такої поведінки, по кілька разів за виступ[20]. Тож важить не те, чи кінь один раз махнув хвостом, а те, як часто, у якій ситуації і чи це змінюється з тижня на тиждень.

Відпускання працює й у зворотний бік. Кінь вчиться з моменту, коли тиск зникає, тож відпущення повода саме тоді, коли кінь відповідає, каже йому «саме про це йшлося»[21, 22].

Як це розшифрувати

Таблиця збирає найважливіші сигнали. Жоден із них не є надійним сам по собі, тому в третій колонці ми підказуємо, на що ще звернути увагу.

Як тренувати спостережливість

1. Пізнайте норму свого коняПоспостерігайте за ним кілька разів по 10 хвилин, у спокійні пори, коли нічого не відбувається. Дослідникам трьох таких спостережень вистачало, щоб описати, як почуваються коні в стайні[4].
2. Дивіться на картину загаломВуха, очі, морда, хвіст, постава і те, що кінь саме робить. Той самий сигнал, наприклад вуха назад, може означати інше в іншій ситуації[8].
3. Питайте, що було безпосередньо перед цимЖування, облизування і позіхання найбільше говорять тоді, коли ви знаєте, після чого вони з’явилися[11, 14].
4. Перевіряйте дотикомШукайте місця, в яких кінь любить, щоб його чухали. Під час приємного дотику коні частіше шукали контакту, а під час неприємного відсувалися[8]. Кожен кінь любить щось своє[9].
5. Записуйте їзду на відеоРаз на місяць запишіть кілька хвилин їзди збоку, з того самого місця. На записі ви побачите морду, очі, вуха і хвіст, яких із сідла не видно[18].
6. Дайте коню хвилинкуПісля чогось складного зачекайте, перш ніж почати наступну справу, і подивіться, чи спадає напруження[11].

Поширені запитання

Наукові джерела

Кожну публікацію ми перевірили в базах Crossref і PubMed. Номери в тексті ведуть до списку, а посилання DOI ведуть до оригінальних статей.

1. Bell C, Rogers S, Taylor J, Busby D. Improving the Recognition of Equine Affective States. Animals. 2019;9(12):1124. doi.org/10.3390/ani9121124
2. Wells A, Hiney KM, Brady CM, Anderson KP. Enhancing equine welfare: a qualitative study on the impact of RAiSE (Recognizing Affective States in Equine) as an educational tool. Translational Animal Science. 2025;9:txaf033. doi.org/10.1093/tas/txaf033
3. Hall C, Kay R. Living the good life? A systematic review of behavioural signs of affective state in the domestic horse (Equus caballus) and factors relating to quality of life. Part 2: Horse-human interactions. Animal Welfare. 2024;33:e41. doi.org/10.1017/awf.2024.41
4. Hausberger M, Lerch N, Grandgeorge M. Farm Atmosphere: Calm Attention and Mobility Characterise Positive Horse Welfare. Animals. 2026;16(10):1557. doi.org/10.3390/ani16101557
5. Hall C, Kay R. Living the good life? A systematic review of behavioural signs of affective state in the domestic horse (Equus caballus) and factors relating to quality of life. Part I: Fulfilment of species-specific needs. Animal Welfare. 2024;33:e40. doi.org/10.1017/awf.2024.38
6. Jastrzębska E, Górecka-Bruzda A, Ogłuszka M, Lipka MS, Pawłowska A. Effect of Massage on Stress Indicators in Recreational Horses - A Pilot Study. Animals. 2025;15(6):789. doi.org/10.3390/ani15060789
7. Paksoy Y, Ural K, Erdoğan H, Erdoğan S, Paşa S. Behavioral Assessment of Equine Relaxation Following Manual Therapy: A Pilot Study. Veterinary Sciences. 2025;12(9):865. doi.org/10.3390/vetsci12090865
8. Lansade L, Nowak R, Lainé AL, Leterrier C, Bonneau C, Parias C et al. Facial expression and oxytocin as possible markers of positive emotions in horses. Scientific Reports. 2018;8(1):14680. doi.org/10.1038/s41598-018-32993-z
9. Loftus L, Newman A, Leach M, Asher L. Exploring the induction and measurement of positive affective state in equines through a personality-centred lens. Scientific Reports. 2025;15(1):18550. doi.org/10.1038/s41598-025-98034-8
10. Fureix C, Jego P, Henry S, Lansade L, Hausberger M. Towards an Ethological Animal Model of Depression? A Study on Horses. PLoS ONE. 2012;7(6):e39280. doi.org/10.1371/journal.pone.0039280
11. Scopa C, Palagi E, Sighieri C, Baragli P. Physiological outcomes of calming behaviors support the resilience hypothesis in horses. Scientific Reports. 2018;8(1):17501. doi.org/10.1038/s41598-018-35561-7
12. Stomp M, Leroux M, Cellier M, Henry S, Lemasson A, Hausberger M. An unexpected acoustic indicator of positive emotions in horses. PLOS ONE. 2018;13(7):e0197898. doi.org/10.1371/journal.pone.0197898
13. Merkies K, Ready C, Farkas L, Hodder A. Eye Blink Rates and Eyelid Twitches as a Non-Invasive Measure of Stress in the Domestic Horse. Animals. 2019;9(8):562. doi.org/10.3390/ani9080562
14. Górecka-Bruzda A, Fureix C, Ouvrard A, Bourjade M, Hausberger M. Investigating determinants of yawning in the domestic (Equus caballus) and Przewalski (Equus ferus przewalskii) horses. The Science of Nature. 2016;103(9-10):72. doi.org/10.1007/s00114-016-1395-7
15. Fureix C, Gorecka-Bruzda A, Gautier E, Hausberger M. Cooccurrence of Yawning and Stereotypic Behaviour in Horses (Equus caballus). ISRN Zoology. 2011;2011:1-10. doi.org/10.5402/2011/271209
16. Galotti A, Romano M, Baragli P, Palagi E. Yawning in sync: implications for social cohesion in horses. Current Zoology. 2024;71(2):137-151. doi.org/10.1093/cz/zoae052
17. Dyson S, Pollard D. Application of a Ridden Horse Pain Ethogram and Its Relationship with Gait in a Convenience Sample of 60 Riding Horses. Animals. 2020;10(6):1044. doi.org/10.3390/ani10061044
18. Dyson S, Pollard D. Determination of Equine Behaviour in Subjectively Non-Lame Ridden Sports Horses and Comparison with Lame Sports Horses Evaluated at Competitions. Animals. 2024;14(12):1831. doi.org/10.3390/ani14121831
19. Wolframm IA, Everding M, Savulchyk V, Borssen J, Gudden DDM. From Concept to Perception: Equestrian Definitions of Harmony and Visual Attention in Horse–Rider Evaluation. Animals. 2026;16(10):1483. doi.org/10.3390/ani16101483
20. Nothaft IT, Padilha FGF, Meriade GB, Leite JDS, Ferreira AMR. Conflict Behaviour Frequency During Show Jumping Competitions: A Practical Study. Animals. 2026;16(11):1620. doi.org/10.3390/ani16111620
21. McLean AN, Christensen JW. The application of learning theory in horse training. Applied Animal Behaviour Science. 2017;190:18-27. doi.org/10.1016/j.applanim.2017.02.020
22. Eisersiö M, Egenvall A, Yngvesson J, Hernlund E, Byström A. What is reinforced? The timing of the release of rein tension and the horse’s response latency for trot to walk transitions. Applied Animal Behaviour Science. 2025;285:106590. doi.org/10.1016/j.applanim.2025.106590
23. Lesimple C, Fureix C, Biquand V, Hausberger M. Comparison of clinical examinations of back disorders and humans’ evaluation of back pain in riding school horses. BMC Veterinary Research. 2013;9(1):209. doi.org/10.1186/1746-6148-9-209

Опубліковано 14 жовтня 2026. Стаття має освітній характер і не замінює огляду ветеринарного лікаря.